РЕЗИЛЬЄНТНІ МОДЕЛІ ДИСТРИБУЦІЇ ВИНА: СТРАТЕГІЧНА АДАПТАЦІЯ ДО ТУРБУЛЕНТНОСТІ РИНКУ ТА УРОКИ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ УКРАІНСЬКИХ ВИНОРОБІВ

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтування стратегічних підходів до формування резильєнт- них моделей дистрибуції вина в умовах турбулентності ринку та системної невизначеності. Дослідження спрямоване на виявлення ефективних механізмів адаптації дистрибуційних систем до викликів воєнної логістики, фрагментованого споживчого попиту та інфраструктурних обмежень. Особлива увага приділяється інтеграції принципів безпекоорієнтованого менеджменту та міжнародного досвіду в український контекст з метою підвищення конкурентоспроможності та сталості вітчизняних виноробів. Автори аналізують сучасні виклики, що постають перед вітчизняними виробниками винної продукції, зокрема фрагментацію каналів збуту, нестабільність споживчого попиту, а також обмеженість інфраструктурних ресурсів у регіонах. У центрі дослідження – пошук ефективної моделі дистрибуції, яка поєднує міжнародний досвід з українськими реаліями, враховуючи правові, економічні та психологічні аспекти поведінки споживачів і дистриб’юторів. Методика дослідження базується на системному аналізі, порівняльному моделюванні та SWOT-діагностиці ключових елементів дистрибуційного ланцюга. Застосовано елементи Spiral Dynamics для оцінки мотиваційних профілів учасників ринку, що дозволило виявити глибинні чинники прийняття рішень у сфері логістики та маркетингу. Також використано методи експертного опитування, контент-аналізу нормативних документів та статистичної обробки даних. Результати дослідження демонструють, що адаптація гнучких, мультиканальних моделей дистрибуції з урахуванням локальних особливостей дозволяє підвищити ефективність збуту, зменшити транзакційні витрати та посилити конкурентні позиції українських виноробів. Пропонуються конкретні рекомендації щодо інтеграції цифрових платформ, розвитку партнерських мереж та впровадження мотиваційних механізмів для дистриб’юторів. Практична значущість результатів дослідження полягає в можливості їх застосування для стратегічного планування в аграрному секторі, розробки освітніх програм для фахівців з логістики та маркетингу, а також формування державної політики підтримки малих і середніх виробників вина. Запропонована модель може слугувати основою для подальших досліджень у сфері дистрибуції агропродовольчої продукції в умовах кризових змін.